Від початку війни мені не дає спокою це питання. Я нічим особливо не допомагаю, не рахуючи тих кілька гривень на допомогу зсу. Але так мене болить проблема дітей-сиріт. Я готова взяти дитинку під опіку, дала б їй все, що можу дати свої дітям, матеріально. Але не знаю чи не буде якихось психологічних бар'єрів. Чи зможу я любити цю дитинку так, як своїх? Чи не буде вона відчувати якусь різницю? Як мої діти відреагують? Та й чоловік і наші батьки не знаю чи би підтримали.
Теги: усыновление, дитина не сама, опека над несовершеннолетним